- жорстокий
- [жорсто/кией]
м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
жорстокий — а, е. 1) Який виявляє суворість, різкість, немилосердність, лютість; безсердечний, безжалісний. || Який виражає злобу, суворість; грізний. || Страшний, жахливий, тяжкий. 2) Який перевищує звичайну норму, звичайний ступінь чого небудь; тяжкий,… … Український тлумачний словник
жорстокий — I (перев. про людину та її вчинки позбавлений жалю, співчуття тощо), безжалісний, безжальний, безсердечний, немилосердний, немилостивий, лютий, безмилосердний, жорсткий; нещадний, нелюдський, дикунський, варварський, звірячий, звіриний, вовчий,… … Словник синонімів української мови
жорстокий — прикметник … Орфографічний словник української мови
срогій — жорстокий, лютий, суворий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
жорстокість — кості, ж. 1) Властивість за знач. жорстокий 1). 2) Жорстокий вчинок. 3) Велика сила виявлення чого небудь … Український тлумачний словник
нехланник — Нехланник: скнара [15] ненажера; жорстокий [V] Нехланник у поясненнях є «ненажерою, жорстоким» (486). З контексту виникає, однак, що нехланник скнара: «Вона голосно кляла нехланника мужа, але прокляття не помагали нічого» (395). Згадані слова… … Толковый украинский словарь
лютий — I 1) (дуже сердитий), злющий, затятий, заклятий, роздратований, розлючений, розлютований, роз ятрений, ярий; роз ярений (який утратив самовладання, досяг граничної люті), роз ярілий, озвірілий Пор. безтямний 1), безтямний 2), несамовитий I, 1),… … Словник синонімів української мови
азіатський — а, е. 1) Прикм. до Азія. 2) перен., заст. Невпорядкований, дикий, глухий. 3) заст., зневажл. Грубий, жорстокий (про вчинки людини) … Український тлумачний словник
бездушний — а, е. 1) Який нічого не почуває, не відчуває (про неживу природу, речі в протиставленні їх живим істотам). || Позбавлений життя; мертвий. 2) Позбавлений гуманних почуттів; безсердечний, жорстокий. 3) Байдужий, холодний … Український тлумачний словник
безжалісний — а, е. Який не має жалості, жалю; жорстокий … Український тлумачний словник